Глянцеві викривачі: чому автори розслідувань про б'юті-блогерів самі стали жертвами токсичного лоску

Світ б'юті-контенту переживає чергову кризу довіри, але цього разу під прицілом опинилися ті, хто звик критикувати інших. Автори довгих аналітичних відеоесе, які будують свою популярність на викритті токсичної краси, надмірного споживання та марнославства інфлюенсерів, самі опинилися в центрі скандалу через подвійні стандарти.

Глядачі все частіше звертають увагу на дивовижний парадокс: творці цих розслідувань виглядають точно так само, як і об'єкти їхньої жорсткої критики. Вони використовують важкий ретушований макіяж на обкладинках, знімають у стерильних розкішних інтер'єрах і співпрацюють із тими самими косметичними брендами. Сидіти у повному вечірньому образі та повчати аудиторію про шкоду штучних стандартів краси — це хід, який багатьом здається абсолютним лицемірством.

Read next«Я просто хотів почистити кеш»: як новачок за 10 хвилин знищив сервери фінтех-стартапу на $120,000

Як зазначають спостерігачі, більшість таких оглядачів — це колишні б'юті-блогери, чиї охоплення почали стрімко падати. Аби втриматися на плаву, вони просто змінили вектор: замість туторіалів з макіяжу почали випускати плітки та аналітику, часто запозичуючи чужі дослідження із соціальних мереж та видаючи їх за власну глибоку роботу.

Як зауважив один із спостерігачів, подібні медіа-персони фактично нічим не відрізняються від звичайних інфлюенсерів, адже їхньою єдиною спеціалізацією стало публічне невдоволення. Інший дописувач підкреслив, що якби ці автори мали звичайний вигляд, їхні коментарі миттєво заповнилися б звинуваченнями в заздрощах, тому глянець слугує для них своєрідним щитом.

Your brand, right here.Reach story-obsessed listeners in 45+ languages → advertise on Avonetics

Паралельно з дебатами про мораль у мережі розгортаються й суто практичні б'юті-драми. Любителі домашніх експериментів діляться історіями спроб змінити якраво-синій колір волосся на бірюзовий відтінок у стилі аніме-персонажів. Намагаючись уникнути агресивного освітлювального порошку, експериментатори нашаровують м'ятні та зелені пігменти, отримуючи замість омріяного турецького блакитного лише короткочасні відтінки або ризик отримати брудний болотний колір.

Про те, де проходить межа між якісною критикою та банальним лицемірством, а також як закони колористики працюють на практиці, ведучі детально розмірковують у новому випуску подкасту.